24.02.2022. Початок війни. По країні лунають вибухи, телефон не стихає від дзвінків та повідомлень, телебачення та соціальні мережі рясніють інформацією, світлинами та відеороликами про численні руйнування. Людей охопила паніка, оскільки ніхто не знав як правильно діяти, що потрібно робити в цій ситуації, де ховатися та шукати необхідні ліки та продукти харчування.
Масово почали виїжджали з країни ті, хто мав таку можливість, та найбільш вразливі категорії населення з дітками залишились наодинці з полум’ям війни, ворожою технікою, танками та озброєними орками. Реальність перетворилася на чисельні вибухи, зруйновані будинки, брак продуктів харчування, перебої зі світлом та водою. Подекуди, люди взагалі залишилися без засобів до існування.
Усвідомлення того, що люди потребують допомоги прийшло відразу, оскільки ми вже мали певний досвід 2014 року та розуміли як діяти та що робити. Також прийняти це важливе рішення допомогла людяність, мужність і дружність українців котрі не стоять осторонь чужого лиха, адже та біль, яку принесли до нашого дому стала нашою спільною. Війна дала зрозуміти просту істину – саме зараз, як ніколи діти потребують нашої допомоги. Маленькі янголята , які несуть в собі чисте та світле майбутнє опинилися під страшною загрозою. Тож ми одноголосно вирішили, — будемо захищати маленьких українців та україночок до останнього, незважаючи ні на що.
Ризикуючи своїми життями, чоловіки вивозили з-під обстрілів сім’ї, дітей, осіб похилого віку у відносну безпеку та будували укриття. Дівчата займались приготуванням та пошуком їжі, медикаментів і одягу та надавали всім постраждалим від російського вторгнення посильну допомогу, в тому числі і новонародженим в Інститут педіатрії ПАГ.
Київ фактично заблокували численні блокпости, військові, автомобілі та люди в паніці. І в цьому хаосі ми не розгубилися та змогли бути корисними. Одні члени команди знаходилися за межами столиці та забезпечували закупку необхідних речей, інші координували доставку до Києва, а місцеві вже організовували розподілення допомоги адресатам.
Спочатку ми робили все за власний кошт, потім підключили рідних та друзів. Але грошових ресурсів все рівно не вистачало, адже кількість людей, що потребувала допомоги постійно зростала. Тому ми почали шукати фінансової допомоги від благодійних фондів та небайдужих людей.
І ця допомога потрібна і зараз. Оскільки всі фронти є важливими одночасно. Хибною є думка, що допомога людям в Києві вже не потрібна, оскільки найважче на Східному чи Південному напрямках. Ситуація з безробіттям і спадом економіки, здорожчанням товарів вкрай складна.
Тому ми продовжуємо боротьбу на благодійному фронті та закликаємо нас підтримати. Інформація про можливі варіанти допомоги міститься на сайті в розділі «Напрямки допомоги» (можна додати посилання на розділ). Тож ви можете стати частиною нашого руху та наблизити спільну перемогу прямо зараз.